Поезія “А у твоїй душі чотири пори року…”
На цю поезію мене надихнуло розважання отця Піо – «Я бачу, що у ваших душах є всі пори року: не раз ви переживаєте безплідну зиму з частим розбиттям, тривогою і турботами, не раз – травневі роси із запахом святих квітів, не раз ви живете в літньому спекотному полум’ї бажань…»
А у твоїй душі чотири пори року:
Зима пронизлива… Сліди осінніх злив…
Весна квітуча… Літо синьооке,
Проходять павутинням твоїх снів…
Продовжити читання “Поезія “А у твоїй душі чотири пори року…””
Поезія “Сьогодні ти живеш…”
Сьогодні ти живеш, ідеш стежками,
А завтра хтось ітиме за тобою,
І осінь знову литиме дощами,
Весна вражатиме казковою красою…
Продовжити читання “Поезія “Сьогодні ти живеш…””
Поезія “Сьогодні почни!”
«Там люди живуть, а тут просто існують,
Там десь є життя, де усе для людей…»
Як часто в житті я слова оці чую,
Набридло до краю, усе, апогей!
Продовжити читання “Поезія “Сьогодні почни!””
Поезія “Прохолодою дихає місто…”
Прохолодою дихає місто,
По шибках стукотить вітерцем…
Йде, прощаючись, осінь барвиста,
Накриваючись жовтим плащем…
Продовжити читання “Поезія “Прохолодою дихає місто…””
Поезія “Не ламайте дитині крила!”
Як хочеться, щоб в житті наших дітей зустрічалися лише хороші люди, які вміють надихати, підіймати, щоб міцніли їх дитячі крила, подаровані їм батьками…
Не ламайте дитині крила,
Ті, які я так важко ростила,
Ті які я слізьми омивала,
Материнським теплом огортала…
Продовжити читання “Поезія “Не ламайте дитині крила!””
Поезія “Не відкладай на завтра..!”
Не відкладай на завтра своє щастя, чуєш?
Не відкладай, те що потрібно для душі…
Життя – це мить, якою ти мандруєш,
Не віддавай цю мить у спогади чужі…
Продовжити читання “Поезія “Не відкладай на завтра..!””