Поезія “Я нині розмовляла із дощем …”

Я нині розмовляла із дощем,
Він так спішив про все розповісти,
Вростав у душу польовим плющем,
Просив залишитись і ще не йти…
Продовжити читання “Поезія “Я нині розмовляла із дощем …””

Поезія “Не треба подарунків, лиш це СВЯТО…”

Дівчатко Миколаю лист писало,
Виводило всі літери старалось,
На хвильку в роздумах своїх спинялось,
І знову ручка по папері пробігала…
Продовжити читання “Поезія “Не треба подарунків, лиш це СВЯТО…””

Поезія “Спинися, вітре…!”

Кудись сьогодні вітер поспішає,
Збиває з ніг, голосить мов дитя…
Що трапилось? Й на мить не затихає…
Так ніби це кричить саме життя…

Спинися на хвилинку, вітре милий,
Доволі тобі нині голосить…
Поглянь на землю, все навкруг зчорніло,
Кругом гілля поламане лежить…
Продовжити читання “Поезія “Спинися, вітре…!””