Поезія “А дощ був зовсім поруч…”

А дощ був зовсім поруч, біля мене,
І громом розливалося в душі,
Палахкотіло блискавками небо,
Та де ж дощі?

Немає… Обійшли… Он за спиною,
Майнули, непомітно так, тихцем,
Залишивши цвітіння за собою,
Й на серці щем…

Хоч і тихцем, та змили пил і порох,
І стало легко дихати душі,
Мов не було, ні блискавки, ні грому,
Лише дощі…
Оті,
Що для очей невидимі,
Лиш для душі…
09.10.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *