Поезія “Не треба подарунків, лиш це СВЯТО…”

Дівчатко Миколаю лист писало,
Виводило всі літери старалось,
На хвильку в роздумах своїх спинялось,
І знову ручка по папері пробігала…
Продовжити читання “Поезія “Не треба подарунків, лиш це СВЯТО…””

Поезія “Спинися, вітре…!”

Кудись сьогодні вітер поспішає,
Збиває з ніг, голосить мов дитя…
Що трапилось? Й на мить не затихає…
Так ніби це кричить саме життя…

Спинися на хвилинку, вітре милий,
Доволі тобі нині голосить…
Поглянь на землю, все навкруг зчорніло,
Кругом гілля поламане лежить…
Продовжити читання “Поезія “Спинися, вітре…!””

Поезія “Лист до коханого в АТО”

Дівчина пише лист коханому, який захищає нашу землю, розповідаючи, про свої відчуття, про своє життя, про те, як чекає на нього…

Ти знаєш, коханий,
вже пахне весною,
Тією, що нас поєднала,
у свіжому вітрі
Продовжити читання “Поезія “Лист до коханого в АТО””