В коридорах душі дме вітер,
Свище, плаче неначе дитя…
Усі сльози із серця витер,
Знаю, місія в нього така…
Продовжити читання “Поезія “В коридорах душі дме вітер…””
Поезія “Закутаюсь у покривало щастя…”
Закутаюсь у покривало щастя,
Що зіткане зі щирості й добра,
Усмішки сина, маминої ласки,
Із теплоти коханого крила…
Продовжити читання “Поезія “Закутаюсь у покривало щастя…””
Поезія “Усе у музиці його…”
Старий скрипаль музикував натхненно,
Мелодія в повітря проникала…
Водив смичком упевнено, майстерно,
Казкові звуки місто обіймали…
Продовжити читання “Поезія “Усе у музиці його…””
Поезія “А сходи є лише до Бога…”
А сходи є лише до Бога,
Не до зірок, не до мети,
Це просто шлях, лишень дорога,
Якою йдеш, мандруєш ти…
Продовжити читання “Поезія “А сходи є лише до Бога…””
Поезія “Не треба подарунків, лиш це СВЯТО…”
Дівчатко Миколаю лист писало,
Виводило всі літери старалось,
На хвильку в роздумах своїх спинялось,
І знову ручка по папері пробігала…
Продовжити читання “Поезія “Не треба подарунків, лиш це СВЯТО…””
Поезія “Сухожилля нашої землі”
Стежки, розвилини, дороги і розтоки,
Сплітається із них уся земля…
Вони ведуть… Рахують наші кроки
У них і осінь наша і весна…
Продовжити читання “Поезія “Сухожилля нашої землі””
Поезія “Спинися, вітре…!”
Кудись сьогодні вітер поспішає,
Збиває з ніг, голосить мов дитя…
Що трапилось? Й на мить не затихає…
Так ніби це кричить саме життя…
Спинися на хвилинку, вітре милий,
Доволі тобі нині голосить…
Поглянь на землю, все навкруг зчорніло,
Кругом гілля поламане лежить…
Продовжити читання “Поезія “Спинися, вітре…!””