Любити… Значить дихати за двох,
Любити… Значить проростати цвітом,
Крізь призму літ, із попелу епох
Здійматися душею понад світом…
Продовжити читання “Поезія “Любити…””
Поезія “Розмова”
– А знаєш, я думаю часто…
– Про що, моя пташко, про що?
– Про те, що життя – це щастя,
А холод і дощ – ніщо…
Продовжити читання “Поезія “Розмова””
Поезія “На відстані…”
– Я чую, – вітер шумить,
Це ти мені щось шепочеш..?
– Так, я… Кажу́ як болить,
Як сильно до тебе хочу…
Продовжити читання “Поезія “На відстані…””
Поезія “Я буду з тобою… “
Я буду з тобою… На твоїх стежках,
Ітиму весною і літом,
Коли обійматиме холод і страх,
Коли обпікатиме вітер…
Продовжити читання “Поезія “Я буду з тобою… “”
Поезія “Солодка сіль”
Я – небо… Зігрію сонцем,
Коли в тобі сніг іде…
Я – вітер… Що за віконцем,
Коли тобі гірко, гуде…
Продовжити читання “Поезія “Солодка сіль””
Поезія “Ти – сонце, яке зігріває …”
– Ти любиш?
– Так, я люблю́…
– Тоді обійми мої ночі,
Щоб я не лякалась дощу,
Сховаюсь у твої очі…
Продовжити читання “Поезія “Ти – сонце, яке зігріває …””
Поезія “Ти – теплота…”
Ти – теплота, яку я так шукала,
В якій так затишно моїй душі,
Я все життя від холоду втікала,
Таки втекла, довірившись тобі…
Продовжити читання “Поезія “Ти – теплота…””