А світу так бракне щирості,
Без неї душа холоне…
Бояться серця вразливості,
Ховаються за шаблони…
Продовжити читання “Поезія “А світу так бракне щирості…””
Поезія “А деякі люди – ангели…”
А деякі люди – ангели,
Хоч крил можливо й не мають,
За їх слідами весняними,
Добро по світу ступає…
Продовжити читання “Поезія “А деякі люди – ангели…””
Поезія “Минає рік…”
Минає рік, в якому було все –
Усмішки, сльози, радощі, турботи,
Стежки тернисті і прямі шоссе,
Біль від падіння, щастя від польоту…
Продовжити читання “Поезія “Минає рік…””
Поезія “Ви повернулися..!”
Ви повернулися… Додому, в Україну,
Лиш Господу відомо що в душі…
Позаду все…Прямуйте без упину
Вперед! Відкиньте спогади лихі!
Продовжити читання “Поезія “Ви повернулися..!””
Поезія “Мороз і Орхідея”
Мороз гуляв по вулицях, алеях,
Ховав під інеєм натомлене гілля…
Враз у вікні побачив орхідею,
І десь поділась із – під ніг земля…
Продовжити читання “Поезія “Мороз і Орхідея””
Поезія “В коридорах душі дме вітер…”
В коридорах душі дме вітер,
Свище, плаче неначе дитя…
Усі сльози із серця витер,
Знаю, місія в нього така…
Продовжити читання “Поезія “В коридорах душі дме вітер…””
Поезія “Чи вміємо любити ми..?”
На цю поезію мене надихнули слова Матінки Терези – «Коли ти засуджуєш людей, у тебе не залишається часу на те, щоб їх любити».
Блукав по світу старець сивий,
Ішов дорогою один,
Усе життя вважав настирно,
Що правду відкриває всім…
Продовжити читання “Поезія “Чи вміємо любити ми..?””