На цю поезію мене надихнули слова Матінки Терези – «Коли ти засуджуєш людей, у тебе не залишається часу на те, щоб їх любити».
Блукав по світу старець сивий,
Ішов дорогою один,
Усе життя вважав настирно,
Що правду відкриває всім…
І перехожих за́вжди ранив,
У душу словом гострим бив,
І людяність свою в дорозі,
Цей старець кожен день губив…
Тьмяніли барви поступово,
І сірість шлях весь затягла,
Бо не лишись в серці в нього
Ні каплі щирості й тепла…
Образи, злоба в серце вп’ялись,
Закрили світло у душі,
Самотньо йшов той сивий старець
Минаючи погожі дні…
Задумаймося на хвилину,
Чи вміємо любити ми?
Плекаєм у собі людину?
Чи топчем шлях до темноти?
24.12.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна
Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є:
- Купівля моєї нової книги;
- Підписка на мене у соцмережах;
- Поширення моїх поезій;
- Донат на підтримку 5168 7451 3084 6501
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
