Вона ридала, коли ти родився,
Від радості, хоч тіло біль скував,
Стискалось серце, як ходити вчився,
Як вперше мовив довгождане «Мам»…
Вона ридала, як тебе боліло,
Як вдарив пальчик, ніжно цілувала,
Як у садку лишатись не хотів,
Її серде́нько на шматочки рвалось…
Вона ридала, як у перший клас,
Ти йшов… Світилось личко сонцем ясним,
Із хвилюванням пильнувала час,
Щоб встигнути до школи завжди вчасно…
А пам’ятаєш, як ви класом всім,
Далеко на екскурсію зібрались,
Вона збирала сумку в метушні
А як від’їхали, тихесенько ридала…
Бо серце мамине так любить до межі,
Хвилюється за доню і за сина…
Тому люби, прошу, люби її!
Допоки мама поруч ти – дитина…
25.09.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна
Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є:
- Купівля моєї нової книги;
- Підписка на мене у соцмережах;
- Поширення моїх поезій;
- Донат на підтримку 5168 7451 3084 6501
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
Дуже красивий розказ
Спасибі ЩИРО!!!