Поезія «Стояла доля перед вівтарем…»

Стояла доля перед вівтарем,
Із Господом тихенько розмовляла,
Упало їй на груди тягарем
Те, що метою, сутністю вважала…

Стояла, сповідалася Отцю:
«Прости, мій Боже, що була сліпою,
Здавалося, я правильно живу,
Та все ж ступала кладкою хиткою…

Гадала треба брати від життя
Усе, що можна… У гріхах тонула,
Тепер болить у грудях каяття,
Тепер усе зрозуміла і збагнула…

Роки минули, коси в сивині,
А я тільки тепер почала жити,
Прости, прости, прошу́ прости мені
Навчилась я прощати і любити…

Навчилась я… Життя дало урок…»
У розпачі, навколішки упала,
Коли до неба залишився крок
Стояла, сповідалася, ридала…

Поглянь на себе, зараз чим живеш,
Спішиш непотріб від життя хапати?
Повір, пройдуть роки, і ти збагнеш
Що на піску ніщо не збудувати….
02.01.2021
© Автор Британ Галина Ярославівна

Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.

У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.

Найкращою винагородою за мою працю є:

  • Купівля моєї нової книги;
  • Підписка на мене у соцмережах;
  • Поширення моїх поезій;
  • Донат на підтримку 5168 7451 3084 6501

Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.

В наявності

Замовити книгу у соцмережах

2 Відповісти на “Поезія «Стояла доля перед вівтарем…»”

  1. Як вірно сказано! Так може написати тільки та людина, яка пережила в житті потрясіння, сильні емоції, взагалі, яка багато бачила і дізналася про справжню ціну життя…. Сильно, емоційно, красиво, поетично!

Залишити коментар до Галина Британ Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *