Я не вмію ховати душу,
Із дитинства просили – ховай,
Не навчилась, хоч певно мушу,
Бо буває болить до краю…
Від ударів, що не чекала,
Просто вірила, мов дитина,
І душею світ обіймала,
Не закривши її дверима…
Я не вмію душу ховати,
Не засвоїла долі урок,
Хочу вірити і довіряти,
Бо інакше життя – пісок…
Бо інакше життя – то пустка,
Неродюча, змерзла земля…
Я не вмію ховати душу,
Бо вона не лишень моя…
02.12.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна
Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є:
- Купівля моєї нової книги;
- Підписка на мене у соцмережах;
- Поширення моїх поезій;
- Донат на підтримку 5168 7451 3084 6501
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
