Мої думки, мій сон, мій дивний спогад,
Я душу віддала тобі навік,
Ласкаве сонце, пісня колискова,
Малесенька берізка край воріт.
Світанок тихий з теплою росою,
Віночок що сплела собі сама,
Етюд осінній з радістю й журбою,
Дитинства світ, якого вже нема.
Яскраве небо, сонячна блакить,
Ті ж самі зорі, ніч і темнота,
Не той лиш спокій і душа не та,
Якась чужа здається самота,
Тривога вже прокинулась, не спить.
І гаснуть зорі, і пустує вітер,
І тиха пісня мамина звучить,
Оцей світанок мої сльози випив,
І скоро сонцем небо запалить.
Скінчився сон, але думки не сплять,
Колишуть серце спогади казкові,
І часу не під силу їх здолать,
Вони мов зорі, – світять і горять,
Бо вічний світ добра, тепла, любові.
13.08.2013
© Автор Британ Галина Ярославівна
Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є:
- Купівля моєї нової книги;
- Підписка на мене у соцмережах;
- Донат на підтримку
- *** 5169 3600 2176 0248 ***
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
