Згадалось… Колись ви сказали мені,
Що з мене «нічого не буде…»
Я зараз в окопі, окоп у вогні,
А там, за спиною – люди…
І зараз, чомусь, саме вас пригадав,
Чому ви тоді так сказали?
Я в очі сміявся, а в серці – ридав,
Так пусто в душі моїй стало…
Ви знаєте, я ж вам повірив тоді,
Повірив – «нічого не буде…»
А нині, як гради гатили в селі,
В підвалі кричали люди,
Я бачив їх очі, коли рятував,
У них стільки смутку і болю,
Старенький дідусь, усміхнувшись, сказав:
«Спасибі, мій синку, герою…»
Мені, уявляєте, так і сказав:
«Герою…» Невже не почулось?
А потім так міцно мене обійняв
І щось у душі перемкнуло…
Я зараз щасливий, стою за свій край
То ж знайте, що ви помилились…
Я воїн! За мною мій всесвіт, мій рай!..
Сльоза по щоці покотилась…
Коли ти ідеш, обережно ступай,
Спинися, як лють проймає,
Не кидай слова, як сміття, пам’ятай –
Все сказане проростає…
13.11.2022
© Автор Британ Галина Ярославівна
Слухати поезію у виконанні автора
Щиро вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
У грудні 2022 року вийшла моя нова перлинка – найбільша книга поезії “Світає”, у яку увійшли всі топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є:
- Купівля моєї нової книги;
- Підписка на мене у соцмережах;
- Поширення моїх поезій;
- Донат на підтримку 5168 7451 3084 6501
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
