Він сміявся відкрито – так усміхалась душа,
Він тримав її руку немов найцінніший дарунок,
Розмовляли очима закохані їхні серця,
А на вікнах зима вже писала свій перший малюнок…
Ароматом ванілі просякла кав’ярня мала,
Де вони так любили разом пити вранішню каву…
Та стареньке пальто, що вже довго носила вона,
Їй здавалось потворним і на́чисто настрій псувало…
Вона мріяла, що коли – небуть настане той час,
Вони питимуть каву в розкішному ресторані,
І вона у шикарнім пальті, неймовірно прекрасна
І щаслива, сидітиме поруч зі своїм коханим…
Та не сталося так, бо життя пише власний сюжет,
Він пішов…Назавжди… Звідки більше вернутись не зможе,
І зима малювала на вікнах коханий портрет,
Вітер холодом серденько на́скрізь проймав і тривожив…
Так у неї в житті ще багато усього було –
Гарні речі і модні пальто, дорогі ресторани…
Та душа пустувала бо поруч не було його,
І ніщо не могло затягти на душі її рани…
Проминули роки і вона у кав’ярні старій,
Де так пахне ваніллю, за столик порожній присіла,
Повернула б ту мить де вона у старенькім пальті
Поруч він… Лиш тоді, так тоді вона була щаслива…
17.11.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна
Як автор поезії, дуже вдячна, що Ви любите мою творчість та відвідуєте мій сайт, в який я вкладаю багато своєї праці та зусиль.
Нещодавно у грудні 2022 року вийшла моя нова книга поезії, в яку увійшли топові вірші, які є тут на сайті.
Найкращою винагородою за мою працю є купівля моєї нової книги збірки поезій "Світає".
Дякую за Вашу підтримку, вона дуже цінна для мене! З повагою і любов’ю, Галина Британ.
