Він вмивав своїм учням ноги,
Хоч їм ніяково було…
– Так потрібно, – тихенько мовив.
Здивувався Симон Петро:
Продовжити читання “Поезія «Він вмивав своїм учням ноги»”
Поезія «Не заходь в мою душу із галасом лютих промов…»
Не заходь в мою душу із галасом лютих промов,
Там лиш тиша і спокій, прошу, не поруш того раю,
В ньому – вічність, безмежжя, ота безкорисна любов,
Без якої насправді нічого на світі немає…
Продовжити читання “Поезія «Не заходь в мою душу із галасом лютих промов…»”
Поезія “Не варті срібняки такої плати…!!!”
Землі боліло, рвали на шматки́
Її легені, зеленню покриті,
І небо розридалося слізьми́
І розлили́ся повноводні ріки….
Продовжити читання “Поезія “Не варті срібняки такої плати…!!!””
Поезія “Милий Боже, прости мій народ…!”
Ллється бруд із усяких щілин,
Крок за кроком ступаєм в грязюку,
Плаче з болю Господній Син,
Що за тебе вмирав у муках…
Продовжити читання “Поезія “Милий Боже, прости мій народ…!””
Поезія “У помсті – гріх”
Такі от роздуми…
Око за око, кажуть, зуб за зуб,
Яка ж це нісенітниця, заблуда!
У помсті тільки чорнота і бруд,
За помстою – брехня і пересуди…
Продовжити читання “Поезія “У помсті – гріх””