А ти мелодія… Єдина, неповторна,
Ніхто більш не зіграє твій мотив,
Ти можеш бути радісна й мінорна,
Комусь буде потрібен лиш твій спів!
Продовжити читання “Поезія “А ти мелодія…””
Поезія “Сухожилля нашої землі”
Стежки, розвилини, дороги і розтоки,
Сплітається із них уся земля…
Вони ведуть… Рахують наші кроки
У них і осінь наша і весна…
Продовжити читання “Поезія “Сухожилля нашої землі””
Поезія “Роздоріжжя моїх мрії…”
Перетинаю роздоріжжя моїх мрій,
Торкаючись усмішкою до неба,
Іду, в руках серпанок із надій,
Здавалося б, нічого більш не треба…
Продовжити читання “Поезія “Роздоріжжя моїх мрії…””
Поезія “Було́…”
Було́… Я падала і підіймалась…
Було́… Я плакала, але й сміялась…
Було́… І літо, й мокра осінь…
Було́… І сонечко, і грози…
Продовжити читання “Поезія “Було́…””
Поезія “А що людина?..”
А що людина?
Скільки їй для щастя треба?
Осіннього шматочок неба,
Відбиток мрії у веселці,
Усмішку тих що там у серці…
Продовжити читання “Поезія “А що людина?..””
Поезія “Послухай тишу…”
Послухай тишу…Так, вона багатослівна…
Серцебиттям розкаже про усе,
Можливо трішечки консервативна
ЇЇ мелодія, але тебе пройме…
Продовжити читання “Поезія “Послухай тишу…””
Поезія “Перегортаю”
Перегортаю
Своє життя,
Переживаю
Знов почуття,
Продовжити читання “Поезія “Перегортаю””