А янголи плачуть мовчки,
Втираючи сльози крильми,
Збирають світла шматочки
Блукаючи поміж людьми…
Продовжити читання “Поезія «А янголи плачуть в тиші…»”
Поезія “Люди ми чи ні?”
О люди, люди… Люди ми чи ні?
Так соромно, так боляче до краю…
То ми єдині? Як же? Ми – чужі…
Та хижий звір боронить свою зграю…
Продовжити читання “Поезія “Люди ми чи ні?””
Поезія “Перони…”
Ти поїхала, а він зостався там,
На пероні тиші і споко́ю,
Осторонь усіх життєвих драм
Не судилось їхати з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Перони…””
Поезія “Особлива Людина”
Коли у душі – небеса,
А щастям стає кожна днина,
Це значить у тво́є життя
Прийшла особлива Людина…
Продовжити читання “Поезія “Особлива Людина””
Поезія “Якісне взуття…”
Така красива, радісна, успішна,
Така щаслива, впевнена така…
– Сідай, дитино, поговорим трішки,
Заходь, отут залиш своє взуття…
Продовжити читання “Поезія “Якісне взуття…””
Поезія “Стареньке пальто”
Він сміявся відкрито – так усміхалась душа,
Він тримав її руку немов найцінніший дарунок,
Розмовляли очима закохані їхні серця,
А на вікнах зима вже писала свій перший малюнок…
Продовжити читання “Поезія “Стареньке пальто””
Поезія “Горнятко і напій”
Розбилось горнятко, розлилася вранішня кава,
Розсипались сотні уламків дрібних по кімнаті,
Та я не засмучуюсь, так, бо не бачу підстави,
Бо кави у мене ще вдосталь, це ж просто горнятко…
Продовжити читання “Поезія “Горнятко і напій””