Ще вчора ми раділи і жили,
На вулицях дитячий сміх і радість…
Та ви прийшли, прийшли щоб нас «спасти»,
Вогнями куль, вогнями ваших градів…
Продовжити читання “Поезія «Невільникам» російсько – Українська війна 2022”
Поезія «Так хоче душа……»
Боляче… Як же? У натовпі – куля у спину?
Серед веселих облич, хтось ховає пістоль…
Так непомітно, вдягнувши усмішку дити́нну,
Хтось, так підступно, виконує писану роль…
Продовжити читання “Поезія «Так хоче душа……»”
Поезія “Ти кажеш я слабка …?”
Ти кажеш я слабка? Бо знов змовчала…
Бо не кричу, кидаючи штики́,
Бо не засуджую, а мала б, мала б, мала…?
Не можу так, не вмію так, прости…!
Продовжити читання “Поезія “Ти кажеш я слабка …?””
Поезія “До поезії Т.Г.Шевченка”
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Т.Г. Шевченко
9 жовтня 1843
Карпати знов кров’ю плачуть
Поволі зчезають
Матері на заробітках,
Дітей покидають.
Продовжити читання “Поезія “До поезії Т.Г.Шевченка””