Дозволь мені бути дитиною,
Ніжною, теплою, чистою…
Щоби душа – не крижиною,
Тільки такою я вистою…
Продовжити читання “Поезія « Дозволь мені бути дитиною …»”
Поезія “Скоро минуть дощі…”
Нині тобі чомусь важко,
Холодно на душі,
Не клопочися, пташко,
Скоро минуть дощі…
Продовжити читання “Поезія “Скоро минуть дощі…””
Поезія “А світу так бракне щирості…”
А світу так бракне щирості,
Без неї душа холоне…
Бояться серця вразливості,
Ховаються за шаблони…
Продовжити читання “Поезія “А світу так бракне щирості…””
Поезія “Розбуди мене зранку…”
Розбуди мене зранку, іще до світання,
Я так хочу відчути, як пахне роса…
Як пітьма, учепившись за землю, востаннє
Розчиняється… Так, бо безсила вона,
Продовжити читання “Поезія “Розбуди мене зранку…””
Поезія “День догорає…”
День догорає, гасне сонця промінь,
Вдягається у темряву земля,
Я обіпрусь на сильні плечі твої,
Сховаюся під твої два крила…
Продовжити читання “Поезія “День догорає…””
Поезія «Відпусти…»
Відпусти, відпусти те що тисне,
Що гризе, пожирає, болить,
Відпусти поки день не скінчився,
Поки промінь останній горить…
10.09.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна
«Гніваючись не грішіть : нехай сонце не заходить у гніві вашому» ( посл. До Эфесян 4: 26 )