Любіть людей, любіть тепло у них,
Без користі, без вигоди, без зиску,
Без докорів і сумнівів пустих,
Не прагнучи оманливого блиску…
Продовжити читання “Поезія “Любіть людей…””
Поезія “Настане мить …”
Настане мить, коли в тобі згорить,
Оте бажання бігти марафони,
Коли на обрії замайорить,
Щось, начебто далеке, та знайоме…
Продовжити читання “Поезія “Настане мить …””
Поезія “Не оглядайся…”
Не оглядайся… Не хапайся за «колись»,
Не змушуй серце битись пережитим,
На те, що відболіло не дивись,
Тобі ж іще творити і творити!
Продовжити читання “Поезія “Не оглядайся…””
Поезія “Я знаю, любий, я не ідеальна…”
Я знаю, любий, я не ідеальна,
І не така, як з глянцю королеви,
Проста і, навіть трішечки, банальна,
Не попелюшка, в туфлях кришталевих…
Продовжити читання “Поезія “Я знаю, любий, я не ідеальна…””
Дитяча казочка “Сонечко на клумбі”
Красива клумба стояла в парку. НА ній росли різні квіти – високі тюльпани, горді нарциси, красиві троянди, чарівні фіалки, ніжні конвалії. Всі вони були дуже красиві, у всіх було своє місце. І ось одного ранку вони побачили на клумбі жовту маленьку квіточку.
– Хто ти така? Звідки взялась на нашій клумбі?
– Я кульбабка, мене приніс сюди вітер. Я дуже щаслива що буду рости поруч з вами на такій красивій клумбі.
Продовжити читання “Дитяча казочка “Сонечко на клумбі””
Поезія “Це щастя…”
Ми все життя шукаєм щастя –
Спочатку у обіймах у матусі,
Вбираючи її добро і ласку,
І просячись до рідної на руці.
Продовжити читання “Поезія “Це щастя…””