Ісус — мій Бог! Мій меч, моя твердиня,
Моя надія, тиша без розмов,
Моя весна, мій щит, моя святиня,
Моя любов, ота що без умов.
Продовжити читання “Поезія “Ісус — мій Бог!””
Поезія «Київ – Мадрид»
На автобусі напис видніється – « Київ – Мадрид»,
І вона, обійнявши стареньку валізу, раділа,
То сміятись хотілось, то плакати, так щоб навзрид,
Небо чистим дощем омивало і душу і тіло…
Продовжити читання “Поезія «Київ – Мадрид»”
Поезія “Перони…”
Ти поїхала, а він зостався там,
На пероні тиші і споко́ю,
Осторонь усіх життєвих драм
Не судилось їхати з тобою…
Продовжити читання “Поезія “Перони…””
Поезія “Любити…”
Любити… Значить дихати за двох,
Любити… Значить проростати цвітом,
Крізь призму літ, із попелу епох
Здійматися душею понад світом…
Продовжити читання “Поезія “Любити…””
Поезія “Стареньке пальто”
Він сміявся відкрито – так усміхалась душа,
Він тримав її руку немов найцінніший дарунок,
Розмовляли очима закохані їхні серця,
А на вікнах зима вже писала свій перший малюнок…
Продовжити читання “Поезія “Стареньке пальто””
Поезія “Так хочеться весни!!!”
Я вчора плакала, тихцем, ніхто й не чув,
Не знаю навіть, що й найшло на мене,
Здавалось, душу холод проштрикнув,
І серце билось – билось як шалене…
Продовжити читання “Поезія “Так хочеться весни!!!””
Поезія “Не їдь, матусю!”
В печі потріскував вогонь,
Матуся поралась в кімнаті,
А поруч доня і синок,
Веселі, радісні, завзяті…
Продовжити читання “Поезія “Не їдь, матусю!””