Я нині для тебе пи́шу
Так – так, саме для тебе,
І, словом хвилюючи тишу,
Схиляю глибоке небо…
Продовжити читання “Поезія “Я нині для тебе пишу…””
Поезія “Колись ти пригорнеш мене до себе…”
Колись ти пригорнеш мене до себе
І скажеш як любив всі ці роки́
Як світ без сонця, без блакиті неба,
Так ти не міг життям без мене йти…
Продовжити читання “Поезія “Колись ти пригорнеш мене до себе…””
Поезія “А світу так бракне щирості…”
А світу так бракне щирості,
Без неї душа холоне…
Бояться серця вразливості,
Ховаються за шаблони…
Продовжити читання “Поезія “А світу так бракне щирості…””
Поезія “Чи вміємо любити ми..?”
На цю поезію мене надихнули слова Матінки Терези – «Коли ти засуджуєш людей, у тебе не залишається часу на те, щоб їх любити».
Блукав по світу старець сивий,
Ішов дорогою один,
Усе життя вважав настирно,
Що правду відкриває всім…
Продовжити читання “Поезія “Чи вміємо любити ми..?””
Поезія “Закутаюсь у покривало щастя…”
Закутаюсь у покривало щастя,
Що зіткане зі щирості й добра,
Усмішки сина, маминої ласки,
Із теплоти коханого крила…
Продовжити читання “Поезія “Закутаюсь у покривало щастя…””
Поезія “Усе у музиці його…”
Старий скрипаль музикував натхненно,
Мелодія в повітря проникала…
Водив смичком упевнено, майстерно,
Казкові звуки місто обіймали…
Продовжити читання “Поезія “Усе у музиці його…””
Поезія “Подаруй мені свою щирість…”
Подаруй мені свою щирість,
Лиш її… Більш нічого не хочу,
Бо вона розфарбує сірість,
Ту буденну, що муляє очі…
Продовжити читання “Поезія “Подаруй мені свою щирість…””