Ти дихай, дихай, чуєш? Дихай, дихай…
Повітря – щит від холоду зими,
Все стихне, стихне, віриш? Стихне, стихне,
Поки дощить – із Богом говори…
Продовжити читання “Поезія “Ти дихай…””
Поезія “Повернення додому!”
ВІТАЄМО З ПОВЕРНЕННЯМ ДОДОМУ, НАШИХ ГЕРОЇВ!!!
ЕМОЦІЇ ПЕРЕПОВНЮЮТЬ…!!! 😍😍😍
А сльози душать, бо вони вже тут
Вони вже вдома! Дякуємо Богу!
Роки́ останні – нелегкий маршрут,
Та все ж тепер це – крок до перемоги!
Продовжити читання “Поезія “Повернення додому!””
Поезія “Краплинка доброти…”
Не плачу, ні, кому потрібні сльози,
Душа стікає краплями роси,
Між сірих днів загубленої прози,
Мені б лишень краплинку доброти…
Продовжити читання “Поезія “Краплинка доброти…””
Поезія “Розмова з Небесним Татом”
– Буває в душі вітри,
Проймають аж до знемоги…
– Ти просто їх відпусти,
Хай линуть на свої дороги…
Продовжити читання “Поезія “Розмова з Небесним Татом””
Поезія “Твоя сльоза…”
Твоя сльоза – мій найгостріший біль,
Такий, що пробирає до знемоги,
Здіймає тисячі буремних хвиль,
Затягуючи холодом дороги…
Продовжити читання “Поезія “Твоя сльоза…””
Поезія “Монолог серця”
Я твоє серце, пам’ятаю миті
Які, мабуть, ти сам уже й забув,
Які вже плином часу оповиті,
Та у мені живуть…Бо ти відчув…
Продовжити читання “Поезія “Монолог серця””
Поезія “Так хочеться весни!!!”
Я вчора плакала, тихцем, ніхто й не чув,
Не знаю навіть, що й найшло на мене,
Здавалось, душу холод проштрикнув,
І серце билось – билось як шалене…
Продовжити читання “Поезія “Так хочеться весни!!!””