У сонця є небо і хмари,
У часу є простір століть,
У мене є ти, коханий,
І твоя безмежна блакить…
Продовжити читання “Поезія “Ми створені щоб любити…””
Поезія “Ти є …”
Ти є, ти просто є і я щаслива,
Бо я без тебе – осінь без дощу,
З тобою ж я – весняна тепла злива
Бо я люблю, бо я тебе люблю…
Продовжити читання “Поезія “Ти є …””
Байка “Судилище”
Зібрав ведмідь судилище у лісі,
Промовив: « Суд іде, всіх прошу встати,
Підсудний – заєць, він, учора ли́су
Сказав що «ліс вдягнув зелені шати»
Продовжити читання “Байка “Судилище””
Поезія “Візьми мої крила…”
Візьми мої крила, не бійся – літати так просто,
Здійнятись над містом, вбираючи волі тепло,
Там, високо в небі, байдуже якого ти зросту,
Там цінний лиш статус душі, а все решта – ніщо!
Продовжити читання “Поезія “Візьми мої крила…””
Поезія “Стій, моє літо, ну побудь ще трішки…”
Стій, моє літо, ну побудь ще трішки,
Так холодно без тебе… Обійми…
Залиш мені хоча б свою усмішку,
Закутаюсь у неї до весни…
Продовжити читання “Поезія “Стій, моє літо, ну побудь ще трішки…””
Поезія “А у погляді в тебе – весна …”
А у погляді в тебе – весна,
І так тепло іти з тобою,
Випиваю її до дна,
І живу тією весною…
Продовжити читання “Поезія “А у погляді в тебе – весна …””
Поезія “Мій Небесний Тату, знову ранок…”
Мій Небесний Тату, знову ранок,
Ніжністю торкається до скронь,
Сонце обіймає мій світанок,
Теплотою люблячих долонь…
Продовжити читання “Поезія “Мій Небесний Тату, знову ранок…””