Огорни мою душу словом,
Підійми, надихни, обігрій,
І вона оживатиме знову,
Підіймаючи трап із мрій…
Продовжити читання “Поезія “Огорни мою душу словом…””
Поезія “А душа розмовляє з душею …”
А душа розмовляє з душею,
І світає…Така ота мить…
Наче сонце, разо́м із зорею,
Гомонять… Десь гітара звучить…
Продовжити читання “Поезія “А душа розмовляє з душею …””
Поезія “Вона іде…”
Так тихо – тихо плакала гітара,
Вливаючи у серце почуття,
Сльозою по щоці весна стікала,
Дощем легеньким крадучись в життя…
Продовжити читання “Поезія “Вона іде…””
Поезія “А час іде…”
А час іде, і люди йдуть,
І змінюється світ навколо,
І весни знову настають,
І хуртовини віють знову…
Продовжити читання “Поезія “А час іде…””
Поезія “Велика сила…”
Ти бачиш як кружляє сніг,
Такий пухнастий, загадковий…
Що кажеш? – Холодно тобі,
І до кісток промерзли ноги?
Продовжити читання “Поезія “Велика сила…””
Поезія “Так хочеться весни!!!”
Я вчора плакала, тихцем, ніхто й не чув,
Не знаю навіть, що й найшло на мене,
Здавалось, душу холод проштрикнув,
І серце билось – билось як шалене…
Продовжити читання “Поезія “Так хочеться весни!!!””
Поезія “Я так хочу весни…”
Я так хочу весни… Так стомилась іти
По холодних стежках під дощами…
Під обгорткою слів, дуже важко знайти,
Те, що світить і гріє ночами…
Продовжити читання “Поезія “Я так хочу весни…””