Я ціную в людині людину,
Бо все решта пилюка життя..
І крізь куряву часоплину,
Яскравішає сприйняття…
Продовжити читання “Поезія “Я ціную в людині людину…””
Поезія “А квіти бачать все …”
А квіти бачать все … Так… Очі мають
Красою нас з тобою обіймають,
Дарують аромат і теплоту,
Дарують нам енергію свою…
Продовжити читання “Поезія “А квіти бачать все …””
Поезія “А світу так бракне щирості…”
А світу так бракне щирості,
Без неї душа холоне…
Бояться серця вразливості,
Ховаються за шаблони…
Продовжити читання “Поезія “А світу так бракне щирості…””
Поезія “А деякі люди – ангели…”
А деякі люди – ангели,
Хоч крил можливо й не мають,
За їх слідами весняними,
Добро по світу ступає…
Продовжити читання “Поезія “А деякі люди – ангели…””
Поезія “Закутаюсь у покривало щастя…”
Закутаюсь у покривало щастя,
Що зіткане зі щирості й добра,
Усмішки сина, маминої ласки,
Із теплоти коханого крила…
Продовжити читання “Поезія “Закутаюсь у покривало щастя…””
Поезія “Я йтиму…”
Я йтиму, забираючи в долоні,
Тепло і світло, сонячну весну,
Минатиму ущелини й безодні,
І не вбиратиму у душу бур’яну…
Продовжити читання “Поезія “Я йтиму…””
Поезія “Троянда в саду”
Поезія на основі цитати із Святого Письма: «Яка ж користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу?» (Єв. Від Матея 16:26)
Росла троянда білосніжна у саду,
До сонечка тягнулась пелюстками,
Свою чудову й неземну красу,
Так щиро всьому саду дарувала…
Продовжити читання “Поезія “Троянда в саду””