Минаються століття і віки,
Міняються стандарти, ідеали
Лише любов лишається завжди
Незмінна, нескінченна, досконала…
Продовжити читання “Поезія «Любов ніколи не мине…»”
Поезія «Він вмивав своїм учням ноги»
Він вмивав своїм учням ноги,
Хоч їм ніяково було…
– Так потрібно, – тихенько мовив.
Здивувався Симон Петро:
Продовжити читання “Поезія «Він вмивав своїм учням ноги»”
Поезія «А янголи плачуть в тиші…»
А янголи плачуть мовчки,
Втираючи сльози крильми,
Збирають світла шматочки
Блукаючи поміж людьми…
Продовжити читання “Поезія «А янголи плачуть в тиші…»”
Поезія «Стояла доля перед вівтарем…»
Стояла доля перед вівтарем,
Із Господом тихенько розмовляла,
Упало їй на груди тягарем
Те, що метою, сутністю вважала…
Продовжити читання “Поезія «Стояла доля перед вівтарем…»”
Поезія « Одного разу…»
Одного разу ти відчуєш смак
У тому, що колись здавалось прісним,
Мінятимеш гарячі «ні» на «так»,
Просторо стане там, де було тісно…
Продовжити читання “Поезія « Одного разу…»”
Поезія «Кожен промах, неначе сніг …»
Коли плаче моя душа –-
То сумує Небесний Тато,
Йому боляче, а вона
Хоче це мені розказати,
Продовжити читання “Поезія «Кожен промах, неначе сніг …»”
Поезія «Тиша серед стихій…»
Серед бруду фальшивих істин,
Серед пороху штучних мрій,
Йду туди, де прозоро – чисто,
Спокій, тиша серед стихій…
Продовжити читання “Поезія «Тиша серед стихій…»”