Світи… І омине тебе пітьма,
Іди… І, з кожним днем, ростиме сила,
Веди… І не торкнеться самота,
Лети… Побачиш як зміцніють крила…
Продовжити читання “Поезія “Світи…””
Поезія “Серце у грудях пташкою…”
Серце у грудях – пташкою,
Слово із вуст – стрілою,
Ми над розбитою чашкою,
Ділимо правду надвоє…
Продовжити читання “Поезія “Серце у грудях пташкою…””
Поезія “Я не вмію ховати душу …”
Я не вмію ховати душу,
Із дитинства просили – ховай,
Не навчилась, хоч певно мушу,
Бо буває болить до краю…
Продовжити читання “Поезія “Я не вмію ховати душу …””
Поезія “Чому ж людина..?”
А світанок душу не ранить,
Сонця промені не обпечуть,,
Дощ ніколи підступно не вдарить,
Лицемірством вітри не проймуть…
Продовжити читання “Поезія “Чому ж людина..?””
Поезія “Не впадайте в полон образи!”
Поезія на основі цитати із Святого письма: Усяке роздратування, і лютість, і гнів, і крик, і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть знищені у вас; а будьте один до одного добрими, милосердними… (посл. До Єфесян 4:31,32)
Вас образили…Біль огортає,
Слізьми тихо по скронях стікає…
Та насправді Господь лиш знає –
Той хто б’є – той найбільше страждає!
Продовжити читання “Поезія “Не впадайте в полон образи!””
Поезія “Минає рік…”
Минає рік, в якому було все –
Усмішки, сльози, радощі, турботи,
Стежки тернисті і прямі шоссе,
Біль від падіння, щастя від польоту…
Продовжити читання “Поезія “Минає рік…””
Поезія “Підкинеш дров, чи погасиш водою?”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : Від сварки утримайсь, то й гріхів уникнеш; гнівлива людина сварню розпалює; Відповідно до палива й вогонь загориться…(Поетична Книга Сираха 28:8,10)
Глянь, біля тебе он вогонь палає,
І полум’я розходиться травою,
«То що ж робитимеш, мій друже,» – запитаю?
Підкинеш дров, чи погасиш водою?
Продовжити читання “Поезія “Підкинеш дров, чи погасиш водою?””