Ти – вчитель, і перед тобою весь світ,
В дитячих великих очах,
У душах, що ще навчились як слід
Долати щоденний шлях…
Продовжити читання “Поезія «Вчителю…»”
Поезія «Краща із прикрас…»
Не грай, живи! Така як є правдива,
Не бійся, що кида́тимуть штики́,
Твоя любов – для когось стане дивом,
Твоя весна – щоби комусь цвісти…
Продовжити читання “Поезія «Краща із прикрас…»”
Поезія «Ілюзія ходила між людей…»
Ілюзія ходила між людей
Собою затуляючи довіру
Ключами до омріяних дверей
Манила душі, розіпнувши віру…
Продовжити читання “Поезія «Ілюзія ходила між людей…»”
Поезія «Красиве серце»
Красиве серце – промінь серед зим,
Воно уміє істинно любити,
В ньому Господь будує власний дім,
Щоб назавжди́ в тім домі поселитись…
Продовжити читання “Поезія «Красиве серце»”
Поезія «Віддаю в добрі руки щирість…»
Віддаю в добрі руки щирість,
Хоч вона не нова́, та вміє
Фарбувати буденну сірість
Дарувати душі надію…
Продовжити читання “Поезія «Віддаю в добрі руки щирість…»”
Поезія “Побудь зі мною…”
Побудь зі мною, поруч, близько – близько,
Я скучила за істинним тобою,
Умий обличчя, не потрібно блиску
Ми ж наодинці, чуєш, тільки двоє…
Продовжити читання “Поезія “Побудь зі мною…””
Поезія “Сяючі люди…”
Буває, зустрінеш людину,
(а в тебе в серці зима…)
І наче й не було зи́мно
І наче весна, весна…
Продовжити читання “Поезія “Сяючі люди…””
Поезія “Любіть людей…”
Любіть людей, любіть тепло у них,
Без користі, без вигоди, без зиску,
Без докорів і сумнівів пустих,
Не прагнучи оманливого блиску…
Продовжити читання “Поезія “Любіть людей…””
Поезія “Доброта”
У натовпі, що гнався без упину
Самотня серед бли́зьких… Сирота,
Ступала тихо, похиливши спину,
Знесилена, ослабла доброта…
Продовжити читання “Поезія “Доброта””
Поезія “Відпусти мої крила …”
Відпусти мої крила, не тримай, я не можу інакше
Я лечу, щоби сонце в долоні схилити тобі,
Щоб, коли ти впадеш, постелити тобі якнайм’якше,
А коли підіймешся – не дати зчерствіти душі…
Продовжити читання “Поезія “Відпусти мої крила …””