Так філігранно барабанить дощ,
Вистукуючи каплями мотиви,
Наповнюючи павутиння площ,
Величною симфонією зливи…
Продовжити читання “Поезія “Маестро – дощ””
Поезія “Фотоальбом”
А сонце обіймає мої мрії,
Майстерно заплітаючи теплом,
Нанизує промінчики надії,
У прозаїчний мій фотоальбом…
Продовжити читання “Поезія “Фотоальбом””
Поезія “Купина неопалима”
Перегорає біль, перегорає,
Всихають сльози, наче вранішня роса,
Світає, за вікном моїм, світає,
Стираються щемливі почуття…
Продовжити читання “Поезія “Купина неопалима””
Поезія “Розбуди мене зранку…”
Розбуди мене зранку, іще до світання,
Я так хочу відчути, як пахне роса…
Як пітьма, учепившись за землю, востаннє
Розчиняється… Так, бо безсила вона,
Продовжити читання “Поезія “Розбуди мене зранку…””
Поезія “А дощ був зовсім поруч…”
А дощ був зовсім поруч, біля мене,
І громом розливалося в душі,
Палахкотіло блискавками небо,
Та де ж дощі?
Продовжити читання “Поезія “А дощ був зовсім поруч…””
Поезія “Світає вже на нашій Україні…”
А вранці сон не віщий, лиш примарний,
Бо пробивається проміння крізь фіранку,
Той сон безликий і прийшов намарно,
Він зранку…
Продовжити читання “Поезія “Світає вже на нашій Україні…””
Поезія “Життя маршрут”
Проймала прохолода зимним вітром,
Нанизувала намистинки днів,
Вривалась у думки, і, непомітно
Прогулювалась павутинням снів…
Продовжити читання “Поезія “Життя маршрут””