У вас висока посада,
Костюм дорогий і краватка,
Всі інші ідуть позаду
У робах, на латці латка…
Читати далі “Поезія «Душа не носить корони…»”,
Поезія «Ти – сонце комусь на світі…»
Коли опускаються руки,
І нерви – немов дротами,
Лиш серце нав’язливим стуком
Приводить тебе до тями,
Читати далі “Поезія «Ти – сонце комусь на світі…»”,
Поезія «Коли підіймаєш камінь …»
Коли підіймаєш камінь,
Щоб кинути в чиюсь долю,
Подумай про серце мами,
Вона б не пишалась тобою…
Читати далі “Поезія «Коли підіймаєш камінь …»”,
Поезія “Ти дихай…”
Ти дихай, дихай, чуєш? Дихай, дихай…
Повітря – щит від холоду зими,
Все стихне, стихне, віриш? Стихне, стихне,
Поки дощить – із Богом говори…
Читати далі “Поезія “Ти дихай…””,
Поезія “Милий Боже, прости мій народ…!”
Ллється бруд із усяких щілин,
Крок за кроком ступаєм в грязюку,
Плаче з болю Господній Син,
Що за тебе вмирав у муках…
Читати далі “Поезія “Милий Боже, прости мій народ…!””,
Поезія “Оголена правда…”
Б’є струмом оголена правда,
Дощами стікають промови,
Надіємося на «завтра»…
І все починається знову…
Читати далі “Поезія “Оголена правда…””,
Поезія “Альпініст…”
Альпініст, підкорювач гори,
Ціль – вершина, будь – яка ціна,
Крок за кроком, крізь усі вітри́,
Ба́йдуже, що там пече зима…
Читати далі “Поезія “Альпініст…””,
Поезія “Запалити свою свічу…”
А сірник догорає швидко,
Хоч яскраво горить, проте
Як без голки немічна нитка,
Так сірник без свічі пусте…
Читати далі “Поезія “Запалити свою свічу…””,
Поезія “О, скільки суддів…”
О, скільки суддів… І в усі часи
Вони судитимуть, не розібравши суті,
Кричатимуть – «Розпни, розпни розпни!»
За «істини» десь здалеку почуті…
Читати далі “Поезія “О, скільки суддів…””,
Поезія “Великий Гість!”
В красивому будинку край села,
Жила самотня жінка, з серцем світлим,
Любила Господа, і праведна була
Старалась жити за Його завітом…
Читати далі “Поезія “Великий Гість!””,
Поезія “Ти стоїш на межі..?”
Ти стоїш на межі, крок за кроком ступаєш межею,
Прораховуєш до міліметра, накреслений шлях,
Балансуєш старанно між істиною і брехнею,
Кажеш важко? А ти ж розумів, – на межі за́вжди так…
Читати далі “Поезія “Ти стоїш на межі..?””,
Поезія “Так легко ранити того, хто поряд йде…”
Так легко ранити того́, хто поряд йде,
Того, хто вистоїть, бо пломени́ть любов’ю,
Хто світлом серця, болі відведе ,
Хто ділиться теплом своїм з тобою…
Читати далі “Поезія “Так легко ранити того, хто поряд йде…””,
Поезія “Світ усміхається…”
Світ ніжно усміхається очима,
Матусі, тата, друзів і коханих,
Ясними оченяточками сина,
Світ усміхається, розходяться тумани…
Читати далі “Поезія “Світ усміхається…””,
Поезія “З чим ти постанеш перед Богом..?”
Прошу́, не мрій про все найкраще,
Це так безглуздо, помилково,
Ставатиме в дорозі важче,
І за́вжди краще буде в когось…
Читати далі “Поезія “З чим ти постанеш перед Богом..?””,