Ти знаєш, у грози своя краса, –
Яскрава блискавиця небом в’ється,
Дощ блискотить, мов вранішня роса,
І вітерець за хмарами женеться…
Продовжити читання “Поезія “Ти знаєш, у грози своя краса…””
Поезія “У помсті – гріх”
Такі от роздуми…
Око за око, кажуть, зуб за зуб,
Яка ж це нісенітниця, заблуда!
У помсті тільки чорнота і бруд,
За помстою – брехня і пересуди…
Продовжити читання “Поезія “У помсті – гріх””
Поезія “Дощить…”
Дощить… Так часто у житті дощить,
Тумани огортають перехрестя,
Щемить у грудях глибоко, щемить
Йду, крізь тумани, слухаючи серце…
Продовжити читання “Поезія “Дощить…””
Поезія «Зрадник»
Зриває вітер з дерева листки,
Мов диригент на дикому концерті,
Об’єднує шалених хмар шматки,
І витанцьовує в повітрі танець смерті.
Продовжити читання “Поезія «Зрадник»”