Коли опускаються руки,
І нерви – немов дротами,
Лиш серце нав’язливим стуком
Приводить тебе до тями,
Продовжити читання “Поезія «Ти – сонце комусь на світі…»”
Поезія «Орел і ворона»
У небі, обіймаючи вітри,
Летів орел понад розлогим полем…
Та враз відчув удар із висоти,
І гострі кігті пронизали болем…
Продовжити читання “Поезія «Орел і ворона»”
Поезія “Ти не такий як всі..!”
А ти такий як всі…Тобі здається…
Це лиш омана, істина ж проста –
Ти особливий, в тобі світло ллється,
Що випромінює лише твоя душа..!
Продовжити читання “Поезія “Ти не такий як всі..!””
Поезія “Не впадайте в полон образи!”
Поезія на основі цитати із Святого письма: Усяке роздратування, і лютість, і гнів, і крик, і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть знищені у вас; а будьте один до одного добрими, милосердними… (посл. До Єфесян 4:31,32)
Вас образили…Біль огортає,
Слізьми тихо по скронях стікає…
Та насправді Господь лиш знає –
Той хто б’є – той найбільше страждає!
Продовжити читання “Поезія “Не впадайте в полон образи!””
Поезія “Минає рік…”
Минає рік, в якому було все –
Усмішки, сльози, радощі, турботи,
Стежки тернисті і прямі шоссе,
Біль від падіння, щастя від польоту…
Продовжити читання “Поезія “Минає рік…””
Поезія “Не хвилюй мою душу вітре..!”
Не хвилюй мою душу вітре,
Не пронизуй мої думки!
Я несу із собою світло,
Не згаси його, не згаси..!
Продовжити читання “Поезія “Не хвилюй мою душу вітре..!””
Поезія “Купина неопалима”
Перегорає біль, перегорає,
Всихають сльози, наче вранішня роса,
Світає, за вікном моїм, світає,
Стираються щемливі почуття…
Продовжити читання “Поезія “Купина неопалима””