А що там, що, у тебе за душею?
Я не про гроші, зовсім не про гроші…
Про те, що вміє підіймати над землею,
Дарує крила у житті й підносить…
Продовжити читання “Поезія “А що там, що, у тебе за душею?..””
Поезія “Світає вже на нашій Україні…”
А вранці сон не віщий, лиш примарний,
Бо пробивається проміння крізь фіранку,
Той сон безликий і прийшов намарно,
Він зранку…
Продовжити читання “Поезія “Світає вже на нашій Україні…””
Поезія “Що для вічності сіє людина?”
Що потрібно людині щоб жити?
Їсти й пити…
Ось і сіє пшеницю людина,
Біля неї працює вона,
Продовжити читання “Поезія “Що для вічності сіє людина?””
Поезія “Життя маршрут”
Проймала прохолода зимним вітром,
Нанизувала намистинки днів,
Вривалась у думки, і, непомітно
Прогулювалась павутинням снів…
Продовжити читання “Поезія “Життя маршрут””
Поезія “Тримайся, живи!!!”
Ти отам, у вогні серед поля,
Серед в’їдливих звуків війни,
Серед холоду, жаху і болю
Ти отам, лиш тримайся, живи…
Продовжити читання “Поезія “Тримайся, живи!!!””
Поезія “А за віконцем дощ…”
А за віконцем дощ, сповитий в осінь,
Листочки з вітерцем ведуть танок,
В берізки он, вже зовсім жовті коси,
Життя… У ньому сотні сторінок…
Продовжити читання “Поезія “А за віконцем дощ…””
Поезія “Блукала людяність осіннім містом…”
Блукала людяність осіннім містом,
У очі перехожих заглядала,
Торкалась їх, наповнюючи змістом
Їхні життя… І в душі проникала…
Продовжити читання “Поезія “Блукала людяність осіннім містом…””