Не ображайте дорогих людей
Болючими, пекучими словами,
Не закривайте зопалу дверей,
Які проваллям стануть поміж вами…
Читати далі “Поезія «Не ображайте дорогих людей…»”,
Поезія “А знаєш, я навчилася прощати…”
Тобі мене нізащо не зламати,
Бо навіть, як топтатимеш ногами,
Я знову буду світлом поростати,
Ховаючи любов поміж рядками…
Читати далі “Поезія “А знаєш, я навчилася прощати…””,
Поезія “Ти кажеш я слабка …?”
Ти кажеш я слабка? Бо знов змовчала…
Бо не кричу, кидаючи штики́,
Бо не засуджую, а мала б, мала б, мала…?
Не можу так, не вмію так, прости…!
Читати далі “Поезія “Ти кажеш я слабка …?””,
Поезія “Бог любить тебе, а ти?”
Бог любить тебе, а ти?
Чи вмієш щиро любити?
Чи вмієш сили знайти,
Щоб кривдника свого простити?
Читати далі “Поезія “Бог любить тебе, а ти?””,
Поезія “Милий Боже, прости мій народ…!”
Ллється бруд із усяких щілин,
Крок за кроком ступаєм в грязюку,
Плаче з болю Господній Син,
Що за тебе вмирав у муках…
Читати далі “Поезія “Милий Боже, прости мій народ…!””,
Поезія “Скидай маску, вовче, не ховайся…”
Скидай маску, вовче, не ховайся,
Я вже бачила твоє лице,
Я не вдарю, ні, ти не лякайся,
Я не вмію так, як ти мене…
Читати далі “Поезія “Скидай маску, вовче, не ховайся…””,
Поезія “Молитва”
О Господи, навчи мене простити,
І відпустити біль, що так пече,
Твій Син ішов, а поруч йшли дволикі,
А Він, всміхаючись, терпів усе…
Читати далі “Поезія “Молитва””,
Поезія “Світи…”
Світи… І омине тебе пітьма,
Іди… І, з кожним днем, ростиме сила,
Веди… І не торкнеться самота,
Лети… Побачиш як зміцніють крила…
Читати далі “Поезія “Світи…””,
Поезія “Серце у грудях пташкою…”
Серце у грудях – пташкою,
Слово із вуст – стрілою,
Ми над розбитою чашкою,
Ділимо правду надвоє…
Читати далі “Поезія “Серце у грудях пташкою…””,
Поезія “Я не вмію ховати душу …”
Я не вмію ховати душу,
Із дитинства просили – ховай,
Не навчилась, хоч певно мушу,
Бо буває болить до краю…
Читати далі “Поезія “Я не вмію ховати душу …””,
Поезія “Чому ж людина..?”
А світанок душу не ранить,
Сонця промені не обпечуть,,
Дощ ніколи підступно не вдарить,
Лицемірством вітри не проймуть…
Читати далі “Поезія “Чому ж людина..?””,
Поезія “Не впадайте в полон образи!”
Поезія на основі цитати із Святого письма: Усяке роздратування, і лютість, і гнів, і крик, і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть знищені у вас; а будьте один до одного добрими, милосердними… (посл. До Єфесян 4:31,32)
Вас образили…Біль огортає,
Слізьми тихо по скронях стікає…
Та насправді Господь лиш знає –
Той хто б’є – той найбільше страждає!
Читати далі “Поезія “Не впадайте в полон образи!””,
Поезія “Минає рік…”
Минає рік, в якому було все –
Усмішки, сльози, радощі, турботи,
Стежки тернисті і прямі шоссе,
Біль від падіння, щастя від польоту…
Читати далі “Поезія “Минає рік…””,
Поезія “Підкинеш дров, чи погасиш водою?”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : Від сварки утримайсь, то й гріхів уникнеш; гнівлива людина сварню розпалює; Відповідно до палива й вогонь загориться…(Поетична Книга Сираха 28:8,10)
Глянь, біля тебе он вогонь палає,
І полум’я розходиться травою,
«То що ж робитимеш, мій друже,» – запитаю?
Підкинеш дров, чи погасиш водою?
Читати далі “Поезія “Підкинеш дров, чи погасиш водою?””,