Коли опускаються руки,
І нерви – немов дротами,
Лиш серце нав’язливим стуком
Приводить тебе до тями,
Читати далі “Поезія «Ти – сонце комусь на світі…»”,
Поезія «Ти сильна!!!…»
Ти сильна, чуєш, ти сильна,
І хай суперечить весь світ,
Душа, що палає – вільна,
А вільним під силу політ.
Читати далі “Поезія «Ти сильна!!!…»”,
Поезія “Не бійся, впасти не страшно…”
Не бійся, впасти не страшно,
Бо тут, унизу, все просто,
Все чисто, прозоро, вчасно,
Для серця незримий простір…
Читати далі “Поезія “Не бійся, впасти не страшно…””,
Поезія “Господь чекає…”
Ти сьогодні прокинувся зранку,
Вмився, швидко одежу накинув,
Я чекав, що хоч після сніданку,
Ти згадаєш про мене, сину…
Читати далі “Поезія “Господь чекає…””,
Поезія “Ти дихай…”
Ти дихай, дихай, чуєш? Дихай, дихай…
Повітря – щит від холоду зими,
Все стихне, стихне, віриш? Стихне, стихне,
Поки дощить – із Богом говори…
Читати далі “Поезія “Ти дихай…””,
Поезія “Зміцніла віра”
Збились об землю п’яти,
І мозолі набила:
– Небо, хочу літати –
Тихо прошепотіла…
Читати далі “Поезія “Зміцніла віра””,
Поезія “Хто оцей «король»?”
Небесний Тату, хто оцей «король»?
Нікчемний самозванець у короні…
Як би майстерно він не грав цю роль,
Йому не вдасться всістися на троні!..
Читати далі “Поезія “Хто оцей «король»?””,
Поезія “Тоненькі крильця”
Тихенько осінь падала на плечі,
І вітер грався золотавим листям,
Вона ішла беззахисна, маленька,
Сховавши під плащем тоненькі крильця…
Читати далі “Поезія “Тоненькі крильця””,
Поезія “Бог біля тебе стоїть…”
Ти колись у дорозі впав,
Подорожній вдарив у спину…
Тоді Бог біля тебе стояв,
Обіймаючи, мов дитину…
Читати далі “Поезія “Бог біля тебе стоїть…””,
Поезія “Їм вручили крила…”
В пам’ять про загиблих під час обвалу будинку в Дрогобичі в ніч з 27 на 28 серпня 2019 року…
Ніч уже заглядала в віконце,
Якось сумно чомусь їй стало,
Наче завтра не вийде сонце,
Усміхнулась й думки відігнала…
Читати далі “Поезія “Їм вручили крила…””,
Поезія “Рідна людина…”
Коли забирає проникливий біль
В полон твої дні і хвилини,
Ти зможеш піднятися крізь заметіль,
Бо поруч є рідна людина…
Читати далі “Поезія “Рідна людина…””,
Поезія “Візьми мої крила…”
Візьми мої крила, не бійся – літати так просто,
Здійнятись над містом, вбираючи волі тепло,
Там, високо в небі, байдуже якого ти зросту,
Там цінний лиш статус душі, а все решта – ніщо!
Читати далі “Поезія “Візьми мої крила…””,
Поезія “Пам’яті моєї бабусі…”
Провели бабусеньку… Простились,
Діти, внуки, правнуки, родина,
Вишні біля хати похилились –
«Де ж ти йдеш, бабусю, на чужину?»
Читати далі “Поезія “Пам’яті моєї бабусі…””,
Поезія “Вітер скоро мине…”
Коли серце пече,
Коли розум кипить,
І сльоза не тече,
І світанок мовчить…
Читати далі “Поезія “Вітер скоро мине…””,