Коли опускаються руки,
І нерви – немов дротами,
Лиш серце нав’язливим стуком
Приводить тебе до тями,
Продовжити читання “Поезія «Ти – сонце комусь на світі…»”
Поезія «Ти сильна!!!…»
Ти сильна, чуєш, ти сильна,
І хай суперечить весь світ,
Душа, що палає – вільна,
А вільним під силу політ.
Продовжити читання “Поезія «Ти сильна!!!…»”
Поезія “Не бійся, впасти не страшно…”
Не бійся, впасти не страшно,
Бо тут, унизу, все просто,
Все чисто, прозоро, вчасно,
Для серця незримий простір…
Продовжити читання “Поезія “Не бійся, впасти не страшно…””
Поезія “Господь чекає…”
Ти сьогодні прокинувся зранку,
Вмився, швидко одежу накинув,
Я чекав, що хоч після сніданку,
Ти згадаєш про мене, сину…
Продовжити читання “Поезія “Господь чекає…””
Поезія “Ти дихай…”
Ти дихай, дихай, чуєш? Дихай, дихай…
Повітря – щит від холоду зими,
Все стихне, стихне, віриш? Стихне, стихне,
Поки дощить – із Богом говори…
Продовжити читання “Поезія “Ти дихай…””
Поезія “Зміцніла віра”
Збились об землю п’яти,
І мозолі набила:
– Небо, хочу літати –
Тихо прошепотіла…
Продовжити читання “Поезія “Зміцніла віра””
Поезія “Хто оцей «король»?”
Небесний Тату, хто оцей «король»?
Нікчемний самозванець у короні…
Як би майстерно він не грав цю роль,
Йому не вдасться всістися на троні!..
Продовжити читання “Поезія “Хто оцей «король»?””