Коли забирає проникливий біль
В полон твої дні і хвилини,
Ти зможеш піднятися крізь заметіль,
Бо поруч є рідна людина…
Продовжити читання “Поезія “Рідна людина…””
Поезія “Переболить, чи не переболить?”
Переболить, чи не переболить?
Перегорить? Чи випалить всю душу?
Ослаблену надію спопелить,
Зануривши її в гидку калюжу…?
Продовжити читання “Поезія “Переболить, чи не переболить?””
Поезія “Скидай маску, вовче, не ховайся…”
Скидай маску, вовче, не ховайся,
Я вже бачила твоє лице,
Я не вдарю, ні, ти не лякайся,
Я не вмію так, як ти мене…
Продовжити читання “Поезія “Скидай маску, вовче, не ховайся…””
Поезія “Краплинка доброти…”
Не плачу, ні, кому потрібні сльози,
Душа стікає краплями роси,
Між сірих днів загубленої прози,
Мені б лишень краплинку доброти…
Продовжити читання “Поезія “Краплинка доброти…””
Поезія “Сонячна ВЕСНА”
Зустрілися… А ти така як бу́ла,
Без пафосу, без масок, без гримас,
Така своя… Тепло твоє відчула
І серце заспокоїлося враз…
Продовжити читання “Поезія “Сонячна ВЕСНА””
Поезія “Оголена правда…”
Б’є струмом оголена правда,
Дощами стікають промови,
Надіємося на «завтра»…
І все починається знову…
Продовжити читання “Поезія “Оголена правда…””
Поезія “Альпініст…”
Альпініст, підкорювач гори,
Ціль – вершина, будь – яка ціна,
Крок за кроком, крізь усі вітри́,
Ба́йдуже, що там пече зима…
Продовжити читання “Поезія “Альпініст…””