Не плачу, ні, кому потрібні сльози,
Душа стікає краплями роси,
Між сірих днів загубленої прози,
Мені б лишень краплинку доброти…
Продовжити читання “Поезія “Краплинка доброти…””
Поезія “Сонячна ВЕСНА”
Зустрілися… А ти така як бу́ла,
Без пафосу, без масок, без гримас,
Така своя… Тепло твоє відчула
І серце заспокоїлося враз…
Продовжити читання “Поезія “Сонячна ВЕСНА””
Поезія “Оголена правда…”
Б’є струмом оголена правда,
Дощами стікають промови,
Надіємося на «завтра»…
І все починається знову…
Продовжити читання “Поезія “Оголена правда…””
Поезія “Альпініст…”
Альпініст, підкорювач гори,
Ціль – вершина, будь – яка ціна,
Крок за кроком, крізь усі вітри́,
Ба́йдуже, що там пече зима…
Продовжити читання “Поезія “Альпініст…””
Поезія “Знайшлися…”
Знайди мене між тисячі сердець,
Поміж краплин, що з неба прилетіли,
Іди за сонця сходом, навпростець,
Бо тільки в мене є для тебе крила…
Продовжити читання “Поезія “Знайшлися…””
Поезія “Запалити свою свічу…”
А сірник догорає швидко,
Хоч яскраво горить, проте
Як без голки немічна нитка,
Так сірник без свічі пусте…
Продовжити читання “Поезія “Запалити свою свічу…””
Поезія “До дня української мови!”
Тендітна, мелодійна і вродлива,
Безмежна, як моря і океани,
Легка і чиста, наче літня злива,
Та ки́дають у неї реп’яхами…
Продовжити читання “Поезія “До дня української мови!””