Завари мені гарячий чай,
Бо промерзли до кісток долоні,
Мої мрії ніжно прочитай,
І разом пройдемо у безсоння…
Продовжити читання “Поезія “Завари мені гарячий чай…””
Поезія “Безмежна сила у кохання…”
Закохався в зи́му падолист
У її красу небесно – білу,
Ось вона й прийшла… Обійнялись,
І на мить у щасті розчинились…
Продовжити читання “Поезія “Безмежна сила у кохання…””
Поезія “Подаруй мені свою щирість…”
Подаруй мені свою щирість,
Лиш її… Більш нічого не хочу,
Бо вона розфарбує сірість,
Ту буденну, що муляє очі…
Продовжити читання “Поезія “Подаруй мені свою щирість…””
Поезія “Сльоза…”
Така маленька і прозора мов кришталь,
Сльоза… А як багато сили має,
Мов губка поглинає всю печаль,
Лікує душу, рани затягає…
Продовжити читання “Поезія “Сльоза…””
Поезія “Художниця – зима…”
Закінчується осені концерт,
Останній звук симфонії стихає…
І сніг летить на золотий мольберт,
Де незакінчена картина підсихає…
Продовжити читання “Поезія “Художниця – зима…””
Поезія “Диво в душі…”
На цю поезію, мене надихнули слова блаженнішого Любомира Гузара – «Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра…»
Двоє друзів ішли шляхами,
У одного руки як сталь,
Він над тілом трудився роками,
Але тільки над тілом, на жаль…
Поезія “А вітер мене почув…”
А вітер мене почув…
Теплом обійняв сьогодні,
Ніхто ж не казав йому,
Що іноді він холодний…
Продовжити читання “Поезія “А вітер мене почув…””