Їй було п’ять, коли покинув тато
А мама… Мама з тугою жила,
У пляшку стала часто заглядати,
Якось на неї руку підняла…
Продовжити читання “Поезія «Безкрила пташка»”
Поезія “Два вікна”
Багатоповерхівка… Два вікна
В одному – світло, спокій, сонцесяйність,
У іншому – холодна сирість, тьма
Між ними лиш стіна, а мов – безкрайність…
Продовжити читання “Поезія “Два вікна””
Поезія “Повертайтесь додому…”
Повертайся додому, мамо,
Я вже виросла, заробляю,
Хоч дитинство зникло в тумані,
Мов маленька тебе чекаю…
Продовжити читання “Поезія “Повертайтесь додому…””
Поезія “Випускникам 11 класу від батьків”
Так дивовижно нині сонце світить,
Мов обіймає теплотою наше свято…
І ви найкращі, найдорожчі наші діти,
В життя здіймаєтесь, неначе пташенята…
Продовжити читання “Поезія “Випускникам 11 класу від батьків””
Поезія “Листи дитячі Миколай читав…”
Листи дитячі Миколай читав,
Від світлих українських діточок,
Сльозу тихенько зі щоки втирав,
Не вмістяться бажання ці в мішок…
Продовжити читання “Поезія “Листи дитячі Миколай читав…””
Поезія “Не ламайте дитині крила!”
Як хочеться, щоб в житті наших дітей зустрічалися лише хороші люди, які вміють надихати, підіймати, щоб міцніли їх дитячі крила, подаровані їм батьками…
Не ламайте дитині крила,
Ті, які я так важко ростила,
Ті які я слізьми омивала,
Материнським теплом огортала…
Продовжити читання “Поезія “Не ламайте дитині крила!””
Поезія “Нитки, що зашивають душу…”
Латаю душу клаптиками щастя
І зашиваю порвані думки,
Тими нитками, що ночами сняться,
Тими нитками що даруєш ти.
Продовжити читання “Поезія “Нитки, що зашивають душу…””