Відпусти, відпусти те що тисне,
Що гризе, пожирає, болить,
Відпусти поки день не скінчився,
Поки промінь останній горить…
10.09.2017
© Автор Британ Галина Ярославівна
«Гніваючись не грішіть : нехай сонце не заходить у гніві вашому» ( посл. До Эфесян 4: 26 )
Поезія “Ти знаєш, я люблю́…”
Ти знаєш, я люблю́, я так люблю́…
Здавалося б, не можна так любити,
Щоби кістками відчувати біль твою,
В душі вогнем від сліз твоїх горіти…
Продовжити читання “Поезія “Ти знаєш, я люблю́…””
Поезія “Поплач…”
Поплач, коли болить, і стане легше,
Поплач, бо зарубцюється в душі,
А так, можливо, і без ран минеться,
Стече сльозами, виллється в дощі…
Продовжити читання “Поезія “Поплач…””
Поезія “Ілюзія”
Вона іде, упевнена, красива,
У модному пальті, іде квапливо,
Заглазуроване обличчя стильним гримом…
На перший погляд ідеальна і щаслива…
Продовжити читання “Поезія “Ілюзія””
Поезія “Просте, здавалося б, слово…”
Так боляче ранить слово,
Так глибоко, до межі,
Штрика́є, калічить, коле,
Мов найгостріші ножі.
Продовжити читання “Поезія “Просте, здавалося б, слово…””
Поезія “Помовчимо…”
Помовчимо… Як за́вжди, наодинці,
Тихенько ввечері вмостившись на дивані,
Про те каміння, що зібралось у торбинці,
Там у душі, й наносить гострі рани…
Продовжити читання “Поезія “Помовчимо…””
Поезія “Гірка торбинка.”
Розлогим шляхом милувались очі,
Раділо серце, тішилась душа,
Дитя робило перші свої кроки
Невпевнено ступаючи в життя…
Продовжити читання “Поезія “Гірка торбинка.””