Поезія “Спинися, вітре…!”

Кудись сьогодні вітер поспішає,
Збиває з ніг, голосить мов дитя…
Що трапилось? Й на мить не затихає…
Так ніби це кричить саме життя…

Спинися на хвилинку, вітре милий,
Доволі тобі нині голосить…
Поглянь на землю, все навкруг зчорніло,
Кругом гілля поламане лежить…
Продовжити читання “Поезія “Спинися, вітре…!””

Дитяча казочка “Знахідка”

Осінь прикрашала все навкруг золотими барвами. Птахи відлетіли у вирій. Двоє дівчаток Оксанка і Іринка гуляли біля річки. Вони кидали камінці в річку, змагалися – хто дальше кине камінець. Ось Оксанка докинула майже на середину річечки, а Іринка ще дальше. Весело було дівчаткам, та тут вони почули якісь звуки. Ніби якийсь писк.
– Іринко, що це було, ти чула?, – запитала Оксанка.
– Так, цей звук чути з кущів, ідемо глянемо що там.
Продовжити читання “Дитяча казочка “Знахідка””