Самотня серед тисячі людей,
Іде душа, ступає потихеньку,
В руках ключі від безлічі дверей,
Добра торбинка і надії жменька…
Продовжити читання “Поезія “Хай кине камінь той хто без гріха…””
Поезія “Що скажуть люди?”
Що скажуть люди? – Як вам це питання?
Так часто у житті воно лунає.
А що у серці? Що душа бажає?
Сховати треба, глибоко ховаєм…
Продовжити читання “Поезія “Що скажуть люди?””
Поезія “Помовчимо…”
Помовчимо… Як за́вжди, наодинці,
Тихенько ввечері вмостившись на дивані,
Про те каміння, що зібралось у торбинці,
Там у душі, й наносить гострі рани…
Продовжити читання “Поезія “Помовчимо…””
Поезія “Дій уже сьогодні!”
Небо почорніло, вкрилося пітьмою,
Громом прокричало про розпуку свою,
На хресті розп’ятий, у вінку терновім,
Помирав Христос, за огріхи твої!
Продовжити читання “Поезія “Дій уже сьогодні!””
Поезія “Мабуть, Господи, на мене Маєш плани…”
Мабуть, Господи, на мене Маєш плани,
Мабуть йду дорогу недаремно,
І душа рятується віршами,
Коли світло і тоді як темно.
Продовжити читання “Поезія “Мабуть, Господи, на мене Маєш плани…””
Поезія “Серденько Надійки”
Я ще в утробі, зовсім ще маленька,
Та в мене є душа уже й серденько,
І ручки, ніжки, очка й губки маю,
Та важко дихати чомусь, я задихаюсь…
Продовжити читання “Поезія “Серденько Надійки””
Поезія “Папірці, що мають силу…”
Кажуть, гроші людину псують,
Відкривають заховану суть,
І те, істинне, справжнє лице…
Не хотілося б вірити в це…
Продовжити читання “Поезія “Папірці, що мають силу…””