Спинися мить! Нехай надихаюсь тобою,
Нехай вберу усе твоє тепло,
Я зовсім не сумую за весною,
І не тримаю те, що вже пішло…
Продовжити читання “Поезія “Спинися мить!””
Поезія “Помовчимо…”
Помовчимо… Як за́вжди, наодинці,
Тихенько ввечері вмостившись на дивані,
Про те каміння, що зібралось у торбинці,
Там у душі, й наносить гострі рани…
Продовжити читання “Поезія “Помовчимо…””