Розбуди мене зранку, іще до світання,
Я так хочу відчути, як пахне роса…
Як пітьма, учепившись за землю, востаннє
Розчиняється… Так, бо безсила вона,
Продовжити читання “Поезія “Розбуди мене зранку…””
Поезія “До поезії Т.Г.Шевченка”
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Т.Г. Шевченко
9 жовтня 1843
Карпати знов кров’ю плачуть
Поволі зчезають
Матері на заробітках,
Дітей покидають.
Продовжити читання “Поезія “До поезії Т.Г.Шевченка””