Стояла доля перед вівтарем,
Із Господом тихенько розмовляла,
Упало їй на груди тягарем
Те, що метою, сутністю вважала…
Продовжити читання “Поезія «Стояла доля перед вівтарем…»”
Поезія “Милий Боже, прости мій народ…!”
Ллється бруд із усяких щілин,
Крок за кроком ступаєм в грязюку,
Плаче з болю Господній Син,
Що за тебе вмирав у муках…
Продовжити читання “Поезія “Милий Боже, прости мій народ…!””
Поезія “Пізнє каяття…”
Він і вона стояли в храмі,
Молитви тихо промовляли
На Боже жертвували щиро,
Ікон торкались несміливо…
Продовжити читання “Поезія “Пізнє каяття…””
Поезія “Ти жалюгідний”. Слова які хочеться сказати зраднику
В житті на жаль багато аморальних людей. І не рідко вони зустрічаються на наших життєвих шляхах. І так хочеться інколи вилити цей біль обурення з душі – хоча б так…
Ти жалюгідний, тішишся дрібницями,
Шукаєш втіхи у чужих жінок,
Коли під серцем рідної дружини,
росте дитя – малесенький синок.
Продовжити читання “Поезія “Ти жалюгідний”. Слова які хочеться сказати зраднику”