О, скільки суддів… І в усі часи
Вони судитимуть, не розібравши суті,
Кричатимуть – «Розпни, розпни розпни!»
За «істини» десь здалеку почуті…
Продовжити читання “Поезія “О, скільки суддів…””
Поезія “Любіть людей…”
Любіть людей, любіть тепло у них,
Без користі, без вигоди, без зиску,
Без докорів і сумнівів пустих,
Не прагнучи оманливого блиску…
Продовжити читання “Поезія “Любіть людей…””
Поезія “Не стидайся…”
Не стидайся своєї оселі,
Коли скромність там і простота,
Не стидайся дороги своєї,
Як усипана терням вона…
Продовжити читання “Поезія “Не стидайся…””
Поезія “Сухожилля нашої землі”
Стежки, розвилини, дороги і розтоки,
Сплітається із них уся земля…
Вони ведуть… Рахують наші кроки
У них і осінь наша і весна…
Продовжити читання “Поезія “Сухожилля нашої землі””
Поезія “Дорогоцінність”
Дорогоцінні речі нас тримають
В лещатах егоїзму і гріха,
А серце плаче, а душа страждає,
Бо не вартують речі ні гроша…
Продовжити читання “Поезія “Дорогоцінність””