[ngg src=”galleries” ids=”7″ display=”basic_thumbnail”]
Поезія “Твоя сльоза…”
Твоя сльоза – мій найгостріший біль,
Такий, що пробирає до знемоги,
Здіймає тисячі буремних хвиль,
Затягуючи холодом дороги…
Продовжити читання “Поезія “Твоя сльоза…””
Поезія “Пишу, як дихаю…”
Пишу́, як дихаю, як дихаю пишу́…
Просякнуте повітря моє словом,
Несу його незайману красу
Між люди, накриваючи покровом
Продовжити читання “Поезія “Пишу, як дихаю…””
Поезія “Любіть людей…”
Любіть людей, любіть тепло у них,
Без користі, без вигоди, без зиску,
Без докорів і сумнівів пустих,
Не прагнучи оманливого блиску…
Продовжити читання “Поезія “Любіть людей…””
Поезія “Згадалося…”
Згадалося…
Зимовий вечір, тиха ніч,
Окрайок неба у вікні,
Я з темнотою віч – на – віч,
На самоті…
Продовжити читання “Поезія “Згадалося…””
Поезія “Настане мить …”
Настане мить, коли в тобі згорить,
Оте бажання бігти марафони,
Коли на обрії замайорить,
Щось, начебто далеке, та знайоме…
Продовжити читання “Поезія “Настане мить …””
Поезія “Дій – пора!”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро робіть, хто ненавидить вас, і моліться за тих,хто ображає вас і гонять. (Єв. Від Матея 5:44) Тим хто тебе образив, гірше, ніж тобі, адже якщо вони рaнять інших, значить, самі вони теж порaнені.
В твоїх очах холодний буревій?
Колючим вітром все навкруг проймає?
Спинися, і єдине зрозумій –
Від цього вітру серце замерзає…
Продовжити читання “Поезія “Дій – пора!””