А що людина?
Скільки їй для щастя треба?
Осіннього шматочок неба,
Відбиток мрії у веселці,
Усмішку тих що там у серці…
Продовжити читання “Поезія “А що людина?..””
Поезія “Я мрію, щоб і він щасливий був…”
Я поруч… Біля мене за́вжди ти,
А він залишився в минулому, далеко,
Де спогадом дороги заросли,
Де бездощів’я і суцільна спека…
Продовжити читання “Поезія “Я мрію, щоб і він щасливий був…””
Поезія “Папірці, що мають силу…”
Кажуть, гроші людину псують,
Відкривають заховану суть,
І те, істинне, справжнє лице…
Не хотілося б вірити в це…
Продовжити читання “Поезія “Папірці, що мають силу…””
Поезія “Сон”
Маленька дівчинка, що загубила маму,
У натовпі ридаючи блукала,
Гарячі сльози щоки обпікали,
Ну де ж ти, мамо, відгукнися, мамо!
Продовжити читання “Поезія “Сон””