– Ти любиш?
– Так, я люблю́…
– Тоді обійми мої ночі,
Щоб я не лякалась дощу,
Сховаюсь у твої очі…
Продовжити читання “Поезія “Ти – сонце, яке зігріває …””
Поезія “Залишся …”
Залишся, бо ти – мій світ,
Моя теплота і сміливість,
Мій благословенний політ,
Безмежність моя і вразливість…
Продовжити читання “Поезія “Залишся …””
Поезія “Горнятко і напій”
Розбилось горнятко, розлилася вранішня кава,
Розсипались сотні уламків дрібних по кімнаті,
Та я не засмучуюсь, так, бо не бачу підстави,
Бо кави у мене ще вдосталь, це ж просто горнятко…
Продовжити читання “Поезія “Горнятко і напій””
Поезія “Мій Небесний Тату, знову ранок…”
Мій Небесний Тату, знову ранок,
Ніжністю торкається до скронь,
Сонце обіймає мій світанок,
Теплотою люблячих долонь…
Продовжити читання “Поезія “Мій Небесний Тату, знову ранок…””
Поезія “Набутися разом…”
А що тобі хочеться встигнути, друже,
Зробити у цьому житті?
Хтось скаже – «У подорож хочу я дуже»
А хтось мріє бути на висоті…
Продовжити читання “Поезія “Набутися разом…””
Поезія “В коридорах душі дме вітер…”
В коридорах душі дме вітер,
Свище, плаче неначе дитя…
Усі сльози із серця витер,
Знаю, місія в нього така…
Продовжити читання “Поезія “В коридорах душі дме вітер…””
Поезія “Я йтиму…”
Я йтиму, забираючи в долоні,
Тепло і світло, сонячну весну,
Минатиму ущелини й безодні,
І не вбиратиму у душу бур’яну…
Продовжити читання “Поезія “Я йтиму…””